Поради батькам

  • Не вимагайте від школи більше, ніж вона може вам дати. Школа - це частина життя дитини. У першокласників - велика, у випускників - менша... Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і після школи, тоді можливі шкільні невдачі не будуть такі руйнівні для її особистості.
  • Вчителі - як і всі люди - різні. Не узагальнюйте і не переносьте свої незадоволення на весь колектив школи. Напевне серед педагогів є ті, з ким ви обов'язково знайдете спільну мову.
  • Під час виникнення неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, запам'ятайте, будь ласка, що ви єдина людина, яка здатна виявити моральну підтримку. Ваше завдання - у школі прояснити ситуацію. А ось інші заходи краще вживати вдома, після спільного обговорення з дитиною.
  • Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не особистих вражень учителів. Враження можуть бути дуже суб'єктивні, не варто покладатися лише на них. Постарайтеся отримати різнобічну інформацію про життя дитини й аналізуйте її самі.
  • Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини у класі (школі), але й загальну атмосферу учбового закладу. Будь-які вчинки дітей обов'язково пов'язані з соціальним контекстом, у якому вона розвивається. Не поспішайте робити висновки похапцем, не зрозумівши причини її поведінки.
  • Не приймайте вчительську правоту апріорі. Зрозуміло, не потрібно обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) вчителів, спробуйте в кожному явищі знаходити цю крупинку корисного, яка обов'язково присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.
  • Намагайтеся регулярно відвідувати батьківські збори. Якщо є можливість, попросіть класного керівника повідомити план зборів і їхню тривалість.
  • На самих зборах піднімамйте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані з вашою дитиною, найкраще обговорювати під час індивідуальної бесіди з учителем. Правильно буде вибрати для цієї бесіди спеціальний час, оскільки після зборів повноцінна розмова може не вийти, якісь нюанси залишаться нез'ясованими.
  • Подумайте, чим би ви могли допомогти школі або конкретному учителеві? Не завжди ця допомога мусить виражатися у матеріальній підтримці. Можливо, ви володієте якоюсь цінною інформацією, чи маєте можливість працевлаштувати школярів влітку, чи ви могли б дати консультації з питань, пов'язних із вашою професійною діяльністю, а можливо, ви можете допомогти школі в тиражуванні навчальних матеріалів, забезпечити комп'ютерними програмами?
  • Ваша участь в житті школи обов'язково буде сприятливою не лише для дитини, але й для того середовища, в якому вона знаходиться.
  • І останнє. Для того, щоб навчити дитину необхідним соціальним навичкам, батьки повинні не тільки розповідати про них, але й демонструвати на практиці. Подумайте, будь ласка, як бачить ваша дитина ваші ділові і особисті стосунки з учителями. Чи погодилися б ви, щоб вона будувала стосунки з іншими людьми, користуючись вашою моделлю. Якщо так - то вас можна тільки привітати. Якщо ні - у вас ще є час, щоб щось змінити.